Новини

Новини

Ріст біогазового напряму у Європі

Ріст біогазового напряму у Європі

17.09.2019

До 2024 року обсяг біогазової галузі Європи перевищить 2 млрд євро. До такого висновку прийшли вчені, що склали дослідження під назвою Global Market Insights.
До 2024 року в Європі буде встановлено 600 МВт біогазових потужностей. Зростанню в даній сфері сприятиме зростання промисловості і попит на «зелену» електрику. Європа поставила мету знизити викиди парникових газів на 20% до 2020 року і успішно рухається до цієї мети.
Австрія має намір знизити викиди на 34% до 2020 року і розвиває використання як твердого біопалива у вигляді пелет, брикетів і тріски, так і виробництво, і застосування біогазу.
Німецький ринок біогазу досягне до 2024 року загальних потужностей в обсязі 300 МВт.
У Хорватії будується біогазова станція потужністю 1 МВт, в Польщі поставили за мету домогтися зниження викидів парникових газів на 40% до 2030 року, і також розвивають біогазовий напрямок.
У Данії має намір зменшити викиди на 35% до 2020 року і повністю відмовитися від викопних видів палива до 2050 року.

Детальніше Згорнути
В Україні кардинально реформують теплоенергетику

В Україні кардинально реформують теплоенергетику

21.08.2019

Уряд схвалив «Концепцію реалізації державної політики у сфері теплопостачання».
Її мета – зменшення споживання газу та інших енергоресурсів для виробництва теплової енергії, фінансове оздоровлення галузі та залучення інвестицій, впровадження прозорої ефективної системи розрахунків між учасниками ринку теплоенергетики.
Про це повідомили в Мінрегіонбуді.
Концепція має короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий план дій і передбачає наступні основні напрямки:
• підвищення технологічного рівня систем теплопостачання;
• збільшення частки альтернативних джерел енергії у виробництві теплової енергії;
• забезпечення розвитку систем теплопостачання на основі оптимального поєднання в межах населеного пункту різних видів теплопостачання (централізованого, автономного, індивідуального);
• впровадження механізмів стимулюючого тарифоутворення;
• спрощення процедур реалізації інвестиційних проектів;
• перехід на розрахунки грошима в частині відшкодування підприємствам наданих населенню пільг та субсидій.
Згідно з Концепцією, частка альтернативних джерел енергії при виробництві теплової енергії повинна зрости до 40% в 2035 році.
Один з напрямків – зменшити в країні споживання теплової енергії до 60-20 кВт • год на квадратний метр в рік.
Передбачено зменшення втрат теплової енергії при виробництві до 8% і транспортуванні – до 10%.

Детальніше Згорнути
В Кам’янці-Подільську запрацювала перша і єдина в Україні когенераційна установка

В Кам’янці-Подільську запрацювала перша і єдина в Україні когенераційна установка

03.07.2019

У Кам’янці-Подільському Хмельницької області завершується будівництво теплоелектростанції потужністю майже 45 МВт з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії твердопаливними і газовими котлами. Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.
З 15 червня розпочнеться тестування станції і вже 3 липня планується офіційне відкриття і введення в експлуатацію об’єкта. Як біомасу станція буде використовувати відходи сільського і лісового господарства: в основному солому, кукурудзу і тріску.
Будівництво комплексу почалося ще в 2015 році. Вартість проекту становить $ 9,6 млн. Кошти надав Світовий банк в кредит під 0,01% річних. За оцінками експертів, окупність проекту складе 5 років.
ТЕС оснащена унікальною турбіною з модулем ОRС (Organic Rankine Cycle – органічний цикл Ренкіна). Після впровадження ТЕС на біомасі місто очікує зменшення споживання газу на 15,5 млн кубометрів на суму близько 115 млн грн на рік.

Детальніше Згорнути
Відновлювана енергетика – роботодавець для 11 млн чоловік по всьому світу

Відновлювана енергетика – роботодавець для 11 млн чоловік по всьому світу

14.06.2019

Міжнародне агентство відновлюваної енергетики (IRENA) опублікувало чергову доповідь «Відновлювана енергетика та робочі місця – річний огляд 2019». В роботі підраховано, що в секторі ВДЕ в глобальному масштабі станом на кінець 2018 року було зайнято 11 млн чоловік. У 2017 році таких було 10,5 млн.
Про це пишуть «ЭлектроВести».
Без обліку такого «старого сектору», як гідроенергетика кількість зайнятих в області ВДЕ в світі склало 8,9 млн.
Фотоелектрична сонячна енергетика третій рік поспіль стає найбільшим роботодавцем серед усіх ВДЕ – 3,6 млн осіб, правда 61% цих робочих місць зосереджено в Китаї.
Біоенергетика, що включає рідке біопаливо, тверду біомасу і біогаз історично була найбільшим сектором, і зараз посідає друге місце за кількістю працівників.
Вітроенергетика забезпечує роботою 1,2 мільйона чоловік. Головним чином це материкова вітроенергетика, але офшорний сегмент набирає обертів. На Китай припадає 44% світової зайнятості в сфері вітроенергетики, за ним слідують Німеччина і США.
Гідроенергетика має найбільшу встановлену потужність серед всіх поновлюваних джерел енергії, але в даний час розвивається повільно. У цьому секторі працюють 2,1 мільйона чоловік, три чверті з яких зайняті експлуатацією і технічним обслуговуванням.
«Термінал» писав, сонячна і вітрова енергетика – найдешевші технології генерації в більшості регіонів світу.

Детальніше Згорнути
Впевнений ріст біопаливної енергетики

Впевнений ріст біопаливної енергетики

09.05.2019

На 5 ГВт виросли загальносвітові енергетичні потужності, що використовують біопаливо з 2016 року – повідомили в Міжнародному агентстві з відновлюваної енергетики (IRENA).
В основному зростання використання біомаси відзначається в Китаї. На другому місці по нарощуванню обсягів застосування пелет, брикетів і тріски знаходиться Європа. Третє місце віддається Південній Америці.
Відомо, що китайська промисловість застосовує більше всіх вугілля в світі. Повітря цієї країни один з найбільш забруднених в світі. Разом з тим в КНР прийнята програма переходу на біопаливо там, де це можливо. Тут випускається кілька мільйонів тонн деревних і агропромислових гранул для місцевого застосування. Невелика кількість біопалива імпортується з сусідніх країн. Китайські енергетичні об’єкти не потребують дороге і якісне біопаливо, а споживають низькоякісні місцеві пелети і брикети.
Європейські компанії навпаки активно співпрацюють з російськими та українськими виробниками пелет, брикетів і тріски і збільшують імпорт даного біопалива.

Детальніше Згорнути
Біопаливо в Україні: конкуренція за ринок збуту

Біопаливо в Україні: конкуренція за ринок збуту

25.04.2019

Україна залишається серед аутсайдерів по використанню біологічних видів палива. У світі ведеться жорстка конкурентна боротьба за ринки збуту між гігантськими, потужними концернами з виробництва традиційних видів палива і народжується виробництвом біопалива.
При значній енергозалежності України залишається серед аутсайдерів по використанню біологічних видів палива.
Перед людством постійно стоїть проблема енергозабезпеченості його існування. З кількісним і якісним зростанням комфортності життя людини збільшуються і енергетичні потреби. За півтора століття (1860-2016) світове споживання енергетичних ресурсів в розрахунку на одного жителя планети збільшилася в 24,5 рази. В результаті катастрофічно скорочуються обсяги накопичених за мільйони років традиційних енергоресурсів (нафти, газу, вугілля). У зв\’язку з цим об\’єктивно загострюється проблема пошуку інших джерел енергії, одним з яких є виробництво біопалива з органічної маси у вигляді біогазу, біодизеля, біоетанолу тощо.
Слід зазначити, що Україна, як і переважна більшість країн Євросоюзу, імпортозалежна в енергетичній сфері. У нашій країні обсяги сукупного енергетичного споживання перевищують обсяги енергії власного виробництва в 1,5 рази, в середньому по країнах ЄС – в 1,8 рази, зокрема, в Німеччині – майже в три рази, у Франції – вдвічі, в Польщі – в 1, 5 рази. Для ослаблення енергозалежності ці країни в останні роки розвивають виробництво альтернативних видів палива. Так, виробництво біопалива в ЄС в цілому зросло в 2016 р в порівнянні з 1992-м в тисячі разів. У 1992 р, за офіційними статистичними даними, Німеччина і Польща не виробляли біопаливо, а в 2016 р обсяги його виробництва склали, відповідно, 3,9 млн і 1,1 млн т. У результаті частка біопалива в сукупному обсязі виробництва енергії в середньому по країнах ЄС досягла 1,6%, зокрема, в Німеччині – 3,0, у Франції – 2,1, у Польщі – 1,5%.
Ситуація з виробництвом біопалива в експортоорієнтованих країнах на енергетичному ринку протилежна, і це виправдано. Так, в Російській Федерації на частку власного споживання енергетичних ресурсів припадає лише половина сукупного обсягу виробленої енергії, а виробництво біопалива в 2016 р склало всього 0,02% цього обсягу. У Болівії дані показники рівні третини і 0,3% відповідно.
У таких пострадянських країнах, як Україна і Білорусь, при їх значній енергозалежності (обсяг споживання енергетичних ресурсів перевищує їх сукупне виробництво в 1,5 і 12,5 рази відповідно), частка біопалива в сукупному обсязі виробництва енергії незначна. В Україні вона становить лише 0,05%, а в Білорусі виробництво біопалива на сьогоднішній день взагалі припинено. Дана ситуація значною мірою зумовлена тим, що Україна протягом тривалого часу перебувала, а Білорусь і зараз розвиває свою енергетичну галузь в фарватері РФ – енергетично експортоорієнтованої країни.
У минулому нижчий рівень ціни імпорту нафти і нафтопродуктів для України з боку РФ в порівнянні з західними країнами був обумовлений інтересами не втратити ринок збуту і утримати Київ у сфері політичного впливу. А в Білорусі і сьогодні ціни імпорту на ці види продукції нижче. Це відповідає позиції ‘нічого особистого, тільки бізнес’. РФ переслідує власні економічні інтереси, так само слід чинити і нам.
Для нашої держави це було однією з причин гальмування виробництва біопалива і виникнення такого негативного явища, як низький рівень впровадження енергозберігаючих технологій в національне господарство в цілому і в сільське, зокрема. Так, енергоємність України втричі вище в порівнянні з Польщею, Німеччиною і Францією. Тобто дешевизна енергоресурсів закономірно не сприяла їх заощадження, що сформувало відповідну ментальність вітчизняних споживачів цих ресурсів.
Слід відзначити той факт, що в 50-70-х роках минулого століття видобуток, наприклад, газу на території України була однією з найбільш масштабних в колишньому СРСР. Тоді газові родовища Львівської (Дашава) і Харківській (Шебелинка) областей повністю забезпечували потреби України і дружніх республік, крім того, газ експортували за кордон. Після здобуття незалежності Україна, поділившись свого часу власним дешевим газом, стала в значній мірі імпортозалежної від РФ. Це ще раз свідчить про те, що в світі вічної дружби не існує, а є вічні інтереси.

Детальніше Згорнути
Замовити дзвінок